embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки

Гладь (інша назва - настилування) - техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває одноколірна і багатоколірна, лічильна (рахункова) і вільна, двостороння (вишивають одночасно з лицевого і виворітного боку, стібки кладуть щільно один біля одного; деколи перед початком роботи вишивають контур узору швом "поперед голкою", надаючи майбутній вишивці додаткової рельєфності) і одностороння (економить нитки, стібки виконують з лицевого боку, а на вивороті залишаються дрібні стібки по контуру узору). Точна гладь (або лиштва) - це двостороння лічильна гладь. Належить до групи поверхнево-нашивних (стелених) рахункових технік вишивання (тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки). В Україні часто під "лічильною гладдю" розуміють шов, який в народі називають "колодочками" (поширений в Кіцманському районі). Тут же я буду вживати назву "лічильна гладь", маючи на увазі саме ""точну гладь", тобто "лиштву". За кордоном пік популярності лічильної гладі припав на кінець ХІХ ст., коли нею прикрашали столову і постільну білизну. Стібки лічильної гладі можуть бути прокладені в одному або різних напрямках, тому за способом утворення лиштву поділяють на пряму, качалочкову, косу. Лиштва пряма Інші назви - пряма гладь, лиштва проста. На Полтавщині, Чернігівщині лиштвою називають білу лічильну гладь. Тобто лиштва - це полтавська назва гладі. Назва "лиштва" походить від слова "лиштва": у минулому нею вишивали переважно подолки (низ) сорочки, підшивка якого називалася "лиштвою". Лиштву вишивають на тканині полотняного переплетення. Усі елементи узору настеляють паралельними стібками через одну нитку полотна, підраховуючи при цьому нитки полотна. Лиштвою вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, на сорочках. Це прадавній шов художнього вишивання. Виконання характеризується тим, що стібки довільної довжини накладають паралельно ниткам полотна - основи або утоку (піткання). Кожен наступний стібок прокладають через одну нитку полотна, яку він перетинає на вивороті. Вишивають шов, точно рахуючи нитки полотна. Помилка на одну нитку порушує цілісність узору в цілому. Довжина кожного наступного стібка, згідно з узором, може змінюватись або бути сталою. Граничні точки стібків утворюють при цьому навскісні чи прямі лінії узору. Товщину нитки добирають таку, щоб тканина не просвічувала поміж штрихами і вони зливались в рівномірну щільну декоративну площину. Пряма лиштва може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими швами. Нею вишивають чоловічі та жіночі сорочки, плаття. Щоб надати узору легкості, при вишиванні лиштвою застосовують довбанку Приклад виконання: вишивальну нитку закріплюють з вивороту з допомогою петлі. Виводять голку на лицевий бік. Від місця виколу вниз відраховують чотири (відповідно до рисунка орнаменту) нитки піткання. Вколюють голку, повертають вліво і вверх та виколюють по діагоналі через одну нитку основи і на одну нитку піткання вище від попереднього виколу. Виводять голку на лицевий бік, вколюють через чотири нитки піткання вниз, повертають вліво і вверх та виводять по діагоналі через одну нитку основи для настилу наступного стібка Вишитий узор має бути однаковий з лицевого і з виворітного боку полотна. Щоб натяг ниток був рівномірний, при вишиванні бажано використовувати п'яльця. Стібки у прямій лиштві можуть бути рівні по довжині або ж поступово збільшуватись чи зменшують залежно від обраного узору. Кожен елемент виконують самостійно, що дає можливість створювати з окремих мотивів різноманітні композиції. Залежно від мотиву узори лиштви мають відповідні назви: лиштва "клинцева", "човникова", "хмельова", "сніжкова", "яблучкова", "ключова". Узор "гладдьова обвідка" : Часто у візерунках пряму лиштву використовують як основний вид вишивки і поєднують її іншими лічильними швами (рахунковими) швами: "косим хрестиком", "зерновим виводом", "виколюванням", "довбанкою", "курячим бродом", "вирізуванням", "розводом", "солов'їними вічками", "низинкою," "набором", "швом кочелистим", мережками та ін.). Пряма лиштва має великі можливості для творення, починаючи з дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок і закінчуючи великими звіздами (розетами), а також є допоміжною у творенні інших швів, таких, як "подільська качалочка", "колодочками" та ін. Ця техніка зустрічається майже в усіх регіонах України. Однак у кожному з них зберігаються специфічні особливості кольорового рішення, побудови композиції та способу виконання. На Полтавщині узори прямою лиштвою виконують білими, голубувато-сірими та коричневими нитками (нитки обирають під колір тканини чи на декілька тонів світліші або темніші за колір тканини), на Чернігівщині - білими, сірими або ж червоними та чорними, на Київщині та Поділлі - червоними та чорними. На Яворівщині, поблизу Львова, бавниці прикрашали рядком зубців, виконаних цією технікою світло-червоним кольором. На решті території Західної України лиштву виконували червоними, чорними нитками або ж яскравими відтінками, а в окремих районах Західних областей вишивали лиштву білим по білому. Товщина ниток теж може бути різною: узори починають вишивати в одну нитку, а закінчують - у кілька ниток.  Лиштва качалочкова Інші назви: подільська качалочкова лиштва, качалочка. Це двобічна лічильна гладь, яка шиється переважно на 6 нитках. Технологія вишивання така ж, як і технологія вишивання прямої лиштви. Відмінність полягає лише в техніці настилу стібків: їх вишивають тільки вертикально і паралельно один до одного - знизу вверх або зверху вниз. Вишивають блоками, у яких усі стібки однакові за розміром (настеляють через однакову кількість ниток піткання). Розміри стібків залежать від характеру узору і товщини ниток полотна. Качалочкова лиштва поширена здебільшого на Поділлі. Нею вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, скатертинах, хустках та ін. Використовують вовняні нитки (волічку) яскравих і контрасних кольорів: червоні, сині, зелені, жовті, чорні та ін. Краї орнаментальних мотивів нерідко обводять по контуру однією лінією стібків "двобічної штапівки" чорною волічкою. На кутах вишивають різні "вусики", "змійки", "баранячі ріжки" та ін.. Приклад виконання: на трьох нитках піткання виконують три окремих вертикальних стібки. Після третього стібка голку спрямовують вертикально вверх і виколюють вище на три нитки піткання. Далі виконують вліво 6 стібків другого ряду узору. Виконуючи шостий стібок, голку виколюють під нього і протягують під стібками качалочки, виконують ще три стібки другого ряду - його продовження з протилежного краю. Згідно узору так само вишивають всі ряди качалочки.  Кольорові узори починають вишивати з центру.  Коса гладь Інша назва: восьміркова гладь, скісний настил. Восьмірковою коса гладь називається тому, що вона часто складається з восьми окремих елементів, поєднаних між собою. Має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45 градусів до ниток основи і утоку, рахуючи нитки полотна. Виконують нею геометричні узори, найчастіше розети, які обводять ниткою іншого кольору. Перед вишиванням закріплюють нитку петлею або швом "поперед голкою". Узори косої лиштви доповнюються вишивкою хрестиком, прямою лиштвою, ретязем, болгарським хрестом Коса гладь поширена по всій Україні, але найбільше на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. На Поділлі її виконують в основному червоними нитками з обшивкою (штапівкою) чорними нитками по контуру. На Київщині, Черкащині, Чернігівщині вишивають здебільшого червоними та чорними нитками без обшивки, поєднуючи з техніками, що побутують на цих територіях. Тут основним орнаментом є зірочки, основою яких є з 4+1 або 6+1 ниток. В інших регіонах коса гладь наявна у білій вишивці разом зі швами, які є притаманні білій вишивці (зерновий вивід, протяганка, цирка, колення, довбанка, кручений шов та ін). На Поділлі коса лиштва може бути однобічною і двобічною. В однобічній лиштві з виворітнього боку перехід від стібка до стібка здійснюється через одну нитку полотна. В двобічній полотно прошивається з обох боків, тому лице і виворіт виходять майже однаковими. На Полтавщині коса гладь менш поширена та, як і пряма гладь, називається лиштвою. Нею вишивають рушники та сорочки. Вишивання починають з того, що підбирають квадратик з ниток полотна, наприклад, 4х4; 5х5; 6х6 ниток. Якщо нитки основи і утоку різні по товщині, то підбирають таку кількість ниток, щоб отримати квадрат, наприклад, 4х5 ниток. Вишивають справа на ліво: закріплюють робочу нитку петлею або стібками по діагоналі квадратика, голку виводять внизу зліва, а вколюють вверху справа: Вишивати ось такий завершений візерунок починають з вишивання зірочок основної частини. Потім вишивають косу гладь навколо цих зірочок і з'єднання між фігурками. Після цього червоними нитками вишивають зигзагоподібну лінію обвідки, крайні фігурки і чорними нитками виконують контур в елементах візерунку. Для елементів основної частини зображеного на рисунку візерунку необхідно підбирати квадратик розміром 6х6, а для зигзагоподібної лінії обвідки - квадратик роміром 3х3. Вузькі смужки косої гладі обмежують основний узор орнаменту:  Західне Поділля Сорочка жіноча. Фрагмент вишивки. Домоткане полотно, коса гладь, штапівка Джерела: 1. Тетяна Кара-Васильєва "Полтавська народна вишивка". 2. Тетяна Кара-Васильєва "Українська сорочка". 2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки". 3. К.Р. Сусак, Н.А Стефюк "Українське народне вишивання" . 4. Донателла Чиотти "Полный курс вышивки". 5. МК від Калини Хороші фото: https://plus.google.com/photos/112735812509199633598/albums/5351566791582290881?banner=pwa Додаток:  Фрагмент вишивки жіночої сорочки. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід  Узор, виконаний технікою "лиштва". Жіноча сорочка. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід З книги Т.В. Кари Васильєвої, А.О. Заволокіної "Українська народна вишивка", стор.12 Нижній узір є відшитий у Андрія Єрмакова, дозволю собі дати посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467871823295699&set=a.460696367346578.1073741825.100002186557598&type=3&theater  Київщина. Жіноча сорочка, вишита косою гладдю

embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки

Гладь (інша назва - настилування) - техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває одноколірна і багатоколірна, лічильна (рахункова) і вільна, двостороння (вишивають одночасно з лицевого і виворітного боку, стібки кладуть щільно один біля одного; деколи перед початком роботи вишивають контур узору швом "поперед голкою", надаючи майбутній вишивці додаткової рельєфності) і одностороння (економить нитки, стібки виконують з лицевого боку, а на вивороті залишаються дрібні стібки по контуру узору). Точна гладь (або лиштва) - це двостороння лічильна гладь. Належить до групи поверхнево-нашивних (стелених) рахункових технік вишивання (тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки). В Україні часто під "лічильною гладдю" розуміють шов, який в народі називають "колодочками" (поширений в Кіцманському районі). Тут же я буду вживати назву "лічильна гладь", маючи на увазі саме ""точну гладь", тобто "лиштву". За кордоном пік популярності лічильної гладі припав на кінець ХІХ ст., коли нею прикрашали столову і постільну білизну. Стібки лічильної гладі можуть бути прокладені в одному або різних напрямках, тому за способом утворення лиштву поділяють на пряму, качалочкову, косу. Лиштва пряма Інші назви - пряма гладь, лиштва проста. На Полтавщині, Чернігівщині лиштвою називають білу лічильну гладь. Тобто лиштва - це полтавська назва гладі. Назва "лиштва" походить від слова "лиштва": у минулому нею вишивали переважно подолки (низ) сорочки, підшивка якого називалася "лиштвою". Лиштву вишивають на тканині полотняного переплетення. Усі елементи узору настеляють паралельними стібками через одну нитку полотна, підраховуючи при цьому нитки полотна. Лиштвою вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, на сорочках. Це прадавній шов художнього вишивання. Виконання характеризується тим, що стібки довільної довжини накладають паралельно ниткам полотна - основи або утоку (піткання). Кожен наступний стібок прокладають через одну нитку полотна, яку він перетинає на вивороті. Вишивають шов, точно рахуючи нитки полотна. Помилка на одну нитку порушує цілісність узору в цілому. Довжина кожного наступного стібка, згідно з узором, може змінюватись або бути сталою. Граничні точки стібків утворюють при цьому навскісні чи прямі лінії узору. Товщину нитки добирають таку, щоб тканина не просвічувала поміж штрихами і вони зливались в рівномірну щільну декоративну площину. Пряма лиштва може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими швами. Нею вишивають чоловічі та жіночі сорочки, плаття. Щоб надати узору легкості, при вишиванні лиштвою застосовують довбанку Приклад виконання: вишивальну нитку закріплюють з вивороту з допомогою петлі. Виводять голку на лицевий бік. Від місця виколу вниз відраховують чотири (відповідно до рисунка орнаменту) нитки піткання. Вколюють голку, повертають вліво і вверх та виколюють по діагоналі через одну нитку основи і на одну нитку піткання вище від попереднього виколу. Виводять голку на лицевий бік, вколюють через чотири нитки піткання вниз, повертають вліво і вверх та виводять по діагоналі через одну нитку основи для настилу наступного стібка Вишитий узор має бути однаковий з лицевого і з виворітного боку полотна. Щоб натяг ниток був рівномірний, при вишиванні бажано використовувати п'яльця. Стібки у прямій лиштві можуть бути рівні по довжині або ж поступово збільшуватись чи зменшують залежно від обраного узору. Кожен елемент виконують самостійно, що дає можливість створювати з окремих мотивів різноманітні композиції. Залежно від мотиву узори лиштви мають відповідні назви: лиштва "клинцева", "човникова", "хмельова", "сніжкова", "яблучкова", "ключова". Узор "гладдьова обвідка" : Часто у візерунках пряму лиштву використовують як основний вид вишивки і поєднують її іншими лічильними швами (рахунковими) швами: "косим хрестиком", "зерновим виводом", "виколюванням", "довбанкою", "курячим бродом", "вирізуванням", "розводом", "солов'їними вічками", "низинкою," "набором", "швом кочелистим", мережками та ін.). Пряма лиштва має великі можливості для творення, починаючи з дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок і закінчуючи великими звіздами (розетами), а також є допоміжною у творенні інших швів, таких, як "подільська качалочка", "колодочками" та ін. Ця техніка зустрічається майже в усіх регіонах України. Однак у кожному з них зберігаються специфічні особливості кольорового рішення, побудови композиції та способу виконання. На Полтавщині узори прямою лиштвою виконують білими, голубувато-сірими та коричневими нитками (нитки обирають під колір тканини чи на декілька тонів світліші або темніші за колір тканини), на Чернігівщині - білими, сірими або ж червоними та чорними, на Київщині та Поділлі - червоними та чорними. На Яворівщині, поблизу Львова, бавниці прикрашали рядком зубців, виконаних цією технікою світло-червоним кольором. На решті території Західної України лиштву виконували червоними, чорними нитками або ж яскравими відтінками, а в окремих районах Західних областей вишивали лиштву білим по білому. Товщина ниток теж може бути різною: узори починають вишивати в одну нитку, а закінчують - у кілька ниток.  Лиштва качалочкова Інші назви: подільська качалочкова лиштва, качалочка. Це двобічна лічильна гладь, яка шиється переважно на 6 нитках. Технологія вишивання така ж, як і технологія вишивання прямої лиштви. Відмінність полягає лише в техніці настилу стібків: їх вишивають тільки вертикально і паралельно один до одного - знизу вверх або зверху вниз. Вишивають блоками, у яких усі стібки однакові за розміром (настеляють через однакову кількість ниток піткання). Розміри стібків залежать від характеру узору і товщини ниток полотна. Качалочкова лиштва поширена здебільшого на Поділлі. Нею вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, скатертинах, хустках та ін. Використовують вовняні нитки (волічку) яскравих і контрасних кольорів: червоні, сині, зелені, жовті, чорні та ін. Краї орнаментальних мотивів нерідко обводять по контуру однією лінією стібків "двобічної штапівки" чорною волічкою. На кутах вишивають різні "вусики", "змійки", "баранячі ріжки" та ін.. Приклад виконання: на трьох нитках піткання виконують три окремих вертикальних стібки. Після третього стібка голку спрямовують вертикально вверх і виколюють вище на три нитки піткання. Далі виконують вліво 6 стібків другого ряду узору. Виконуючи шостий стібок, голку виколюють під нього і протягують під стібками качалочки, виконують ще три стібки другого ряду - його продовження з протилежного краю. Згідно узору так само вишивають всі ряди качалочки.  Кольорові узори починають вишивати з центру.  Коса гладь Інша назва: восьміркова гладь, скісний настил. Восьмірковою коса гладь називається тому, що вона часто складається з восьми окремих елементів, поєднаних між собою. Має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45 градусів до ниток основи і утоку, рахуючи нитки полотна. Виконують нею геометричні узори, найчастіше розети, які обводять ниткою іншого кольору. Перед вишиванням закріплюють нитку петлею або швом "поперед голкою". Узори косої лиштви доповнюються вишивкою хрестиком, прямою лиштвою, ретязем, болгарським хрестом Коса гладь поширена по всій Україні, але найбільше на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. На Поділлі її виконують в основному червоними нитками з обшивкою (штапівкою) чорними нитками по контуру. На Київщині, Черкащині, Чернігівщині вишивають здебільшого червоними та чорними нитками без обшивки, поєднуючи з техніками, що побутують на цих територіях. Тут основним орнаментом є зірочки, основою яких є з 4+1 або 6+1 ниток. В інших регіонах коса гладь наявна у білій вишивці разом зі швами, які є притаманні білій вишивці (зерновий вивід, протяганка, цирка, колення, довбанка, кручений шов та ін). На Поділлі коса лиштва може бути однобічною і двобічною. В однобічній лиштві з виворітнього боку перехід від стібка до стібка здійснюється через одну нитку полотна. В двобічній полотно прошивається з обох боків, тому лице і виворіт виходять майже однаковими. На Полтавщині коса гладь менш поширена та, як і пряма гладь, називається лиштвою. Нею вишивають рушники та сорочки. Вишивання починають з того, що підбирають квадратик з ниток полотна, наприклад, 4х4; 5х5; 6х6 ниток. Якщо нитки основи і утоку різні по товщині, то підбирають таку кількість ниток, щоб отримати квадрат, наприклад, 4х5 ниток. Вишивають справа на ліво: закріплюють робочу нитку петлею або стібками по діагоналі квадратика, голку виводять внизу зліва, а вколюють вверху справа: Вишивати ось такий завершений візерунок починають з вишивання зірочок основної частини. Потім вишивають косу гладь навколо цих зірочок і з'єднання між фігурками. Після цього червоними нитками вишивають зигзагоподібну лінію обвідки, крайні фігурки і чорними нитками виконують контур в елементах візерунку. Для елементів основної частини зображеного на рисунку візерунку необхідно підбирати квадратик розміром 6х6, а для зигзагоподібної лінії обвідки - квадратик роміром 3х3. Вузькі смужки косої гладі обмежують основний узор орнаменту:  Західне Поділля Сорочка жіноча. Фрагмент вишивки. Домоткане полотно, коса гладь, штапівка Джерела: 1. Тетяна Кара-Васильєва "Полтавська народна вишивка". 2. Тетяна Кара-Васильєва "Українська сорочка". 2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки". 3. К.Р. Сусак, Н.А Стефюк "Українське народне вишивання" . 4. Донателла Чиотти "Полный курс вышивки". 5. МК від Калини Хороші фото: https://plus.google.com/photos/112735812509199633598/albums/5351566791582290881?banner=pwa Додаток:  Фрагмент вишивки жіночої сорочки. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід  Узор, виконаний технікою "лиштва". Жіноча сорочка. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід З книги Т.В. Кари Васильєвої, А.О. Заволокіної "Українська народна вишивка", стор.12 Нижній узір є відшитий у Андрія Єрмакова, дозволю собі дати посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467871823295699&set=a.460696367346578.1073741825.100002186557598&type=3&theater  Київщина. Жіноча сорочка, вишита косою гладдю

Шов гладдю Швом гладдю вишивають геометричні узори. Нитки використовують такі ж, як і для вишивання квадратних блоків. Ось найбільш поширені мотиви: - восьмикінечна зірка: спочатку визначають центр зірки і позначають умовно його на полотні. Починають вишивати з середини, відступивши від центру 2 нитки по діагоналі. Всі кінчики ниток ховають з вивороту під стібками. Кожен промінь вишивають з центу зірки, роблячи всі переходи на вивороті. Інший варіант зірки: - тюльпан (кораблик) - вишивають, як і зірку, але додатково ще вишивають стібками вигин. Спочатку вишивають одну половину тюльпана, починаючи від середини і до кінчиків, переходять ниткою з вивороту під стібками і вишивають другу половину, починаючи знову від середини і до кінчиків. Голку вводять в ті ж отвори, що й при вишиванні першої половини. - а також ромб, квадрат і інші: - бордюр з трикутників - спочатку вишивають групу стібків гладдю в одному напрямі, наступний ряд вишивають в протилежному напрямку. Виступаючу частину кожного трикутника розміщують в центрі проміжку між трикутниками попереднього ряду.  - виколювання, ("зірочки"): Голку з ниткою завжди вколюють у центр елемента, а не навпаки. Вишивають стібки один за одним за або проти годинникової стрілки. Вишивальну нитку притягують, притримуючи великим пальцем лівої руки, щоб у центрі утворилась якнайбільша дірка. В Україні цей шов називається "солов'їне вічко". такі елементи можуть бути різної форми: квадратними ("алжирське око"), ромбічними ("діамантове око", в Україні - "товмацька зірка"), круглими ("кругле око") і т.д.  Коли виконують окремі зірочки, то шиють всю фігурку зразу, а коли їх розміщують прямою або зигзагоподібною ламаною лінією, то спочатку вишивають одну сторону, а дійшовши до кінця лінії, виконують другу сторону зірочок. За таким способом зірочки з лицевого і виворітного боків виходять однакові, в них немає перекосів попід нитками і не пропускаються настилки. - зірочка "мадейра" - вишивають тонкою ниткою в центрі маленького квадрата, навколо якого вишиті блоки з стібків гладдю. Шов "позад голкою" Використовується на невеликих ділянках лінійної вишивки по прямій, особливо ефектино він вилядає там, де є чітко виражена структура полотна. Вишивають через 2 або 4 нитки полотна. Шов Гольбейна Таку назву шов отримав від імені знаменитого художника Ханса Гольбейна, який працював в ХVI ст. при дворі Генріха VIII. Одяг на намальованих ним портретах був оздоблений вишивкою, виконаною цим швом. Його ще називають подвійний шов "вперед голкою", а в Україні такий шов називається "двобічна стебнівка" або подвійний шов попередголку, подвійний наміточний стібок. Кожну лінію шва виконують в два прийоми. Спочатку рухаються в одному напрямку: вишивають лише половину шва через один стібок швом "поперед голкою". Всі стібки і відстані між ними мають бути однакової довжини (на 2 чи 4нитки полотна). Потім повертають назад тими самими слідами, вишивають ще один ряд стібків заповнюючи пропущені місця між вже вишитими стібками. Виходить шов однаковий з обидвох сторін полотна, тому вишивка виглядає дуже охайно. Він рівний і підходить для довгих ділянок лінійної вишивки. Подвійний шов "позад голкою" Цей шов виконують по прямій або по косій нитці полотна. Якщо поверх цього шва будуть прокладати горизонтальні стібки гладдю, то його вишивають тонкими нитками на лляному полотні з нещільним переплетенням. А для створення чітких, рельєфних ліній вишивають більш товстими нитками. - подвійний кутовий шов "позад голкою" (кутовий шов мережкою) В Україні цей шов називається курячий брід. Його можна вишивати в обидвох напрямках. Вишивають діагональний стібок через 2 нитки полотна і виводять голку на одну з сторін через 2 нитки полотна. Далі вишивають другий діагональний стібок і виводять голку в вершині першого стібка. Продовжують вишивати по діагоналі, чередуючи ряди, щоб отримати дві паралельні лінії стібків. Дійшовши до кута, вводять голку в точку попереднього стібка і вишивають стібок під прямим кутом. Коли шов вишито, з його внутрішньої чи зовнішньої сторони можна вишити ще один ряд подвійного шва "позад голкою". Вийде 3 ряди косих стібків, причому середній ряд буде подвійним.  - подвійний прямий шов "позадголкою" вишивають, рухаючись зліва направо.  

embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки

Гладь (інша назва - настилування) - техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває одноколірна і багатоколірна, лічильна (рахункова) і вільна, двостороння (вишивають одночасно з лицевого і виворітного боку, стібки кладуть щільно один біля одного; деколи перед початком роботи вишивають контур узору швом "поперед голкою", надаючи майбутній вишивці додаткової рельєфності) і одностороння (економить нитки, стібки виконують з лицевого боку, а на вивороті залишаються дрібні стібки по контуру узору). Точна гладь (або лиштва) - це двостороння лічильна гладь. Належить до групи поверхнево-нашивних (стелених) рахункових технік вишивання (тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки). В Україні часто під "лічильною гладдю" розуміють шов, який в народі називають "колодочками" (поширений в Кіцманському районі). Тут же я буду вживати назву "лічильна гладь", маючи на увазі саме ""точну гладь", тобто "лиштву". За кордоном пік популярності лічильної гладі припав на кінець ХІХ ст., коли нею прикрашали столову і постільну білизну. Стібки лічильної гладі можуть бути прокладені в одному або різних напрямках, тому за способом утворення лиштву поділяють на пряму, качалочкову, косу. Лиштва пряма Інші назви - пряма гладь, лиштва проста. На Полтавщині, Чернігівщині лиштвою називають білу лічильну гладь. Тобто лиштва - це полтавська назва гладі. Назва "лиштва" походить від слова "лиштва": у минулому нею вишивали переважно подолки (низ) сорочки, підшивка якого називалася "лиштвою". Лиштву вишивають на тканині полотняного переплетення. Усі елементи узору настеляють паралельними стібками через одну нитку полотна, підраховуючи при цьому нитки полотна. Лиштвою вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, на сорочках. Це прадавній шов художнього вишивання. Виконання характеризується тим, що стібки довільної довжини накладають паралельно ниткам полотна - основи або утоку (піткання). Кожен наступний стібок прокладають через одну нитку полотна, яку він перетинає на вивороті. Вишивають шов, точно рахуючи нитки полотна. Помилка на одну нитку порушує цілісність узору в цілому. Довжина кожного наступного стібка, згідно з узором, може змінюватись або бути сталою. Граничні точки стібків утворюють при цьому навскісні чи прямі лінії узору. Товщину нитки добирають таку, щоб тканина не просвічувала поміж штрихами і вони зливались в рівномірну щільну декоративну площину. Пряма лиштва може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими швами. Нею вишивають чоловічі та жіночі сорочки, плаття. Щоб надати узору легкості, при вишиванні лиштвою застосовують довбанку Приклад виконання: вишивальну нитку закріплюють з вивороту з допомогою петлі. Виводять голку на лицевий бік. Від місця виколу вниз відраховують чотири (відповідно до рисунка орнаменту) нитки піткання. Вколюють голку, повертають вліво і вверх та виколюють по діагоналі через одну нитку основи і на одну нитку піткання вище від попереднього виколу. Виводять голку на лицевий бік, вколюють через чотири нитки піткання вниз, повертають вліво і вверх та виводять по діагоналі через одну нитку основи для настилу наступного стібка Вишитий узор має бути однаковий з лицевого і з виворітного боку полотна. Щоб натяг ниток був рівномірний, при вишиванні бажано використовувати п'яльця. Стібки у прямій лиштві можуть бути рівні по довжині або ж поступово збільшуватись чи зменшують залежно від обраного узору. Кожен елемент виконують самостійно, що дає можливість створювати з окремих мотивів різноманітні композиції. Залежно від мотиву узори лиштви мають відповідні назви: лиштва "клинцева", "човникова", "хмельова", "сніжкова", "яблучкова", "ключова". Узор "гладдьова обвідка" : Часто у візерунках пряму лиштву використовують як основний вид вишивки і поєднують її іншими лічильними швами (рахунковими) швами: "косим хрестиком", "зерновим виводом", "виколюванням", "довбанкою", "курячим бродом", "вирізуванням", "розводом", "солов'їними вічками", "низинкою," "набором", "швом кочелистим", мережками та ін.). Пряма лиштва має великі можливості для творення, починаючи з дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок і закінчуючи великими звіздами (розетами), а також є допоміжною у творенні інших швів, таких, як "подільська качалочка", "колодочками" та ін. Ця техніка зустрічається майже в усіх регіонах України. Однак у кожному з них зберігаються специфічні особливості кольорового рішення, побудови композиції та способу виконання. На Полтавщині узори прямою лиштвою виконують білими, голубувато-сірими та коричневими нитками (нитки обирають під колір тканини чи на декілька тонів світліші або темніші за колір тканини), на Чернігівщині - білими, сірими або ж червоними та чорними, на Київщині та Поділлі - червоними та чорними. На Яворівщині, поблизу Львова, бавниці прикрашали рядком зубців, виконаних цією технікою світло-червоним кольором. На решті території Західної України лиштву виконували червоними, чорними нитками або ж яскравими відтінками, а в окремих районах Західних областей вишивали лиштву білим по білому. Товщина ниток теж може бути різною: узори починають вишивати в одну нитку, а закінчують - у кілька ниток.  Лиштва качалочкова Інші назви: подільська качалочкова лиштва, качалочка. Це двобічна лічильна гладь, яка шиється переважно на 6 нитках. Технологія вишивання така ж, як і технологія вишивання прямої лиштви. Відмінність полягає лише в техніці настилу стібків: їх вишивають тільки вертикально і паралельно один до одного - знизу вверх або зверху вниз. Вишивають блоками, у яких усі стібки однакові за розміром (настеляють через однакову кількість ниток піткання). Розміри стібків залежать від характеру узору і товщини ниток полотна. Качалочкова лиштва поширена здебільшого на Поділлі. Нею вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, скатертинах, хустках та ін. Використовують вовняні нитки (волічку) яскравих і контрасних кольорів: червоні, сині, зелені, жовті, чорні та ін. Краї орнаментальних мотивів нерідко обводять по контуру однією лінією стібків "двобічної штапівки" чорною волічкою. На кутах вишивають різні "вусики", "змійки", "баранячі ріжки" та ін.. Приклад виконання: на трьох нитках піткання виконують три окремих вертикальних стібки. Після третього стібка голку спрямовують вертикально вверх і виколюють вище на три нитки піткання. Далі виконують вліво 6 стібків другого ряду узору. Виконуючи шостий стібок, голку виколюють під нього і протягують під стібками качалочки, виконують ще три стібки другого ряду - його продовження з протилежного краю. Згідно узору так само вишивають всі ряди качалочки.  Кольорові узори починають вишивати з центру.  Коса гладь Інша назва: восьміркова гладь, скісний настил. Восьмірковою коса гладь називається тому, що вона часто складається з восьми окремих елементів, поєднаних між собою. Має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45 градусів до ниток основи і утоку, рахуючи нитки полотна. Виконують нею геометричні узори, найчастіше розети, які обводять ниткою іншого кольору. Перед вишиванням закріплюють нитку петлею або швом "поперед голкою". Узори косої лиштви доповнюються вишивкою хрестиком, прямою лиштвою, ретязем, болгарським хрестом Коса гладь поширена по всій Україні, але найбільше на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. На Поділлі її виконують в основному червоними нитками з обшивкою (штапівкою) чорними нитками по контуру. На Київщині, Черкащині, Чернігівщині вишивають здебільшого червоними та чорними нитками без обшивки, поєднуючи з техніками, що побутують на цих територіях. Тут основним орнаментом є зірочки, основою яких є з 4+1 або 6+1 ниток. В інших регіонах коса гладь наявна у білій вишивці разом зі швами, які є притаманні білій вишивці (зерновий вивід, протяганка, цирка, колення, довбанка, кручений шов та ін). На Поділлі коса лиштва може бути однобічною і двобічною. В однобічній лиштві з виворітнього боку перехід від стібка до стібка здійснюється через одну нитку полотна. В двобічній полотно прошивається з обох боків, тому лице і виворіт виходять майже однаковими. На Полтавщині коса гладь менш поширена та, як і пряма гладь, називається лиштвою. Нею вишивають рушники та сорочки. Вишивання починають з того, що підбирають квадратик з ниток полотна, наприклад, 4х4; 5х5; 6х6 ниток. Якщо нитки основи і утоку різні по товщині, то підбирають таку кількість ниток, щоб отримати квадрат, наприклад, 4х5 ниток. Вишивають справа на ліво: закріплюють робочу нитку петлею або стібками по діагоналі квадратика, голку виводять внизу зліва, а вколюють вверху справа: Вишивати ось такий завершений візерунок починають з вишивання зірочок основної частини. Потім вишивають косу гладь навколо цих зірочок і з'єднання між фігурками. Після цього червоними нитками вишивають зигзагоподібну лінію обвідки, крайні фігурки і чорними нитками виконують контур в елементах візерунку. Для елементів основної частини зображеного на рисунку візерунку необхідно підбирати квадратик розміром 6х6, а для зигзагоподібної лінії обвідки - квадратик роміром 3х3. Вузькі смужки косої гладі обмежують основний узор орнаменту:  Західне Поділля Сорочка жіноча. Фрагмент вишивки. Домоткане полотно, коса гладь, штапівка Джерела: 1. Тетяна Кара-Васильєва "Полтавська народна вишивка". 2. Тетяна Кара-Васильєва "Українська сорочка". 2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки". 3. К.Р. Сусак, Н.А Стефюк "Українське народне вишивання" . 4. Донателла Чиотти "Полный курс вышивки". 5. МК від Калини Хороші фото: https://plus.google.com/photos/112735812509199633598/albums/5351566791582290881?banner=pwa Додаток:  Фрагмент вишивки жіночої сорочки. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід  Узор, виконаний технікою "лиштва". Жіноча сорочка. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід З книги Т.В. Кари Васильєвої, А.О. Заволокіної "Українська народна вишивка", стор.12 Нижній узір є відшитий у Андрія Єрмакова, дозволю собі дати посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467871823295699&set=a.460696367346578.1073741825.100002186557598&type=3&theater  Київщина. Жіноча сорочка, вишита косою гладдю

Види швів Шви поділяються на основні і додаткові. Основні в свою чергу діляться на деко...

embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки

Гладь (інша назва - настилування) - техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору. Гладь буває одноколірна і багатоколірна, лічильна (рахункова) і вільна, двостороння (вишивають одночасно з лицевого і виворітного боку, стібки кладуть щільно один біля одного; деколи перед початком роботи вишивають контур узору швом "поперед голкою", надаючи майбутній вишивці додаткової рельєфності) і одностороння (економить нитки, стібки виконують з лицевого боку, а на вивороті залишаються дрібні стібки по контуру узору). Точна гладь (або лиштва) - це двостороння лічильна гладь. Належить до групи поверхнево-нашивних (стелених) рахункових технік вишивання (тобто вишивання на поверхні тканини, рахуючи нитки). В Україні часто під "лічильною гладдю" розуміють шов, який в народі називають "колодочками" (поширений в Кіцманському районі). Тут же я буду вживати назву "лічильна гладь", маючи на увазі саме ""точну гладь", тобто "лиштву". За кордоном пік популярності лічильної гладі припав на кінець ХІХ ст., коли нею прикрашали столову і постільну білизну. Стібки лічильної гладі можуть бути прокладені в одному або різних напрямках, тому за способом утворення лиштву поділяють на пряму, качалочкову, косу. Лиштва пряма Інші назви - пряма гладь, лиштва проста. На Полтавщині, Чернігівщині лиштвою називають білу лічильну гладь. Тобто лиштва - це полтавська назва гладі. Назва "лиштва" походить від слова "лиштва": у минулому нею вишивали переважно подолки (низ) сорочки, підшивка якого називалася "лиштвою". Лиштву вишивають на тканині полотняного переплетення. Усі елементи узору настеляють паралельними стібками через одну нитку полотна, підраховуючи при цьому нитки полотна. Лиштвою вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, на сорочках. Це прадавній шов художнього вишивання. Виконання характеризується тим, що стібки довільної довжини накладають паралельно ниткам полотна - основи або утоку (піткання). Кожен наступний стібок прокладають через одну нитку полотна, яку він перетинає на вивороті. Вишивають шов, точно рахуючи нитки полотна. Помилка на одну нитку порушує цілісність узору в цілому. Довжина кожного наступного стібка, згідно з узором, може змінюватись або бути сталою. Граничні точки стібків утворюють при цьому навскісні чи прямі лінії узору. Товщину нитки добирають таку, щоб тканина не просвічувала поміж штрихами і вони зливались в рівномірну щільну декоративну площину. Пряма лиштва може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими швами. Нею вишивають чоловічі та жіночі сорочки, плаття. Щоб надати узору легкості, при вишиванні лиштвою застосовують довбанку Приклад виконання: вишивальну нитку закріплюють з вивороту з допомогою петлі. Виводять голку на лицевий бік. Від місця виколу вниз відраховують чотири (відповідно до рисунка орнаменту) нитки піткання. Вколюють голку, повертають вліво і вверх та виколюють по діагоналі через одну нитку основи і на одну нитку піткання вище від попереднього виколу. Виводять голку на лицевий бік, вколюють через чотири нитки піткання вниз, повертають вліво і вверх та виводять по діагоналі через одну нитку основи для настилу наступного стібка Вишитий узор має бути однаковий з лицевого і з виворітного боку полотна. Щоб натяг ниток був рівномірний, при вишиванні бажано використовувати п'яльця. Стібки у прямій лиштві можуть бути рівні по довжині або ж поступово збільшуватись чи зменшують залежно від обраного узору. Кожен елемент виконують самостійно, що дає можливість створювати з окремих мотивів різноманітні композиції. Залежно від мотиву узори лиштви мають відповідні назви: лиштва "клинцева", "човникова", "хмельова", "сніжкова", "яблучкова", "ключова". Узор "гладдьова обвідка" : Часто у візерунках пряму лиштву використовують як основний вид вишивки і поєднують її іншими лічильними швами (рахунковими) швами: "косим хрестиком", "зерновим виводом", "виколюванням", "довбанкою", "курячим бродом", "вирізуванням", "розводом", "солов'їними вічками", "низинкою," "набором", "швом кочелистим", мережками та ін.). Пряма лиштва має великі можливості для творення, починаючи з дрібненьких цяток, зубчиків, ромбів, квадратів, стрічок і закінчуючи великими звіздами (розетами), а також є допоміжною у творенні інших швів, таких, як "подільська качалочка", "колодочками" та ін. Ця техніка зустрічається майже в усіх регіонах України. Однак у кожному з них зберігаються специфічні особливості кольорового рішення, побудови композиції та способу виконання. На Полтавщині узори прямою лиштвою виконують білими, голубувато-сірими та коричневими нитками (нитки обирають під колір тканини чи на декілька тонів світліші або темніші за колір тканини), на Чернігівщині - білими, сірими або ж червоними та чорними, на Київщині та Поділлі - червоними та чорними. На Яворівщині, поблизу Львова, бавниці прикрашали рядком зубців, виконаних цією технікою світло-червоним кольором. На решті території Західної України лиштву виконували червоними, чорними нитками або ж яскравими відтінками, а в окремих районах Західних областей вишивали лиштву білим по білому. Товщина ниток теж може бути різною: узори починають вишивати в одну нитку, а закінчують - у кілька ниток.  Лиштва качалочкова Інші назви: подільська качалочкова лиштва, качалочка. Це двобічна лічильна гладь, яка шиється переважно на 6 нитках. Технологія вишивання така ж, як і технологія вишивання прямої лиштви. Відмінність полягає лише в техніці настилу стібків: їх вишивають тільки вертикально і паралельно один до одного - знизу вверх або зверху вниз. Вишивають блоками, у яких усі стібки однакові за розміром (настеляють через однакову кількість ниток піткання). Розміри стібків залежать від характеру узору і товщини ниток полотна. Качалочкова лиштва поширена здебільшого на Поділлі. Нею вишивають геометричні і рослинно-геометричні орнаменти на рушниках, скатертинах, хустках та ін. Використовують вовняні нитки (волічку) яскравих і контрасних кольорів: червоні, сині, зелені, жовті, чорні та ін. Краї орнаментальних мотивів нерідко обводять по контуру однією лінією стібків "двобічної штапівки" чорною волічкою. На кутах вишивають різні "вусики", "змійки", "баранячі ріжки" та ін.. Приклад виконання: на трьох нитках піткання виконують три окремих вертикальних стібки. Після третього стібка голку спрямовують вертикально вверх і виколюють вище на три нитки піткання. Далі виконують вліво 6 стібків другого ряду узору. Виконуючи шостий стібок, голку виколюють під нього і протягують під стібками качалочки, виконують ще три стібки другого ряду - його продовження з протилежного краю. Згідно узору так само вишивають всі ряди качалочки.  Кольорові узори починають вишивати з центру.  Коса гладь Інша назва: восьміркова гладь, скісний настил. Восьмірковою коса гладь називається тому, що вона часто складається з восьми окремих елементів, поєднаних між собою. Має таку назву завдяки способу її виконання. Стібки косої гладі вишивають під кутом 45 градусів до ниток основи і утоку, рахуючи нитки полотна. Виконують нею геометричні узори, найчастіше розети, які обводять ниткою іншого кольору. Перед вишиванням закріплюють нитку петлею або швом "поперед голкою". Узори косої лиштви доповнюються вишивкою хрестиком, прямою лиштвою, ретязем, болгарським хрестом Коса гладь поширена по всій Україні, але найбільше на Поділлі, Середній Наддніпрянщині. На Поділлі її виконують в основному червоними нитками з обшивкою (штапівкою) чорними нитками по контуру. На Київщині, Черкащині, Чернігівщині вишивають здебільшого червоними та чорними нитками без обшивки, поєднуючи з техніками, що побутують на цих територіях. Тут основним орнаментом є зірочки, основою яких є з 4+1 або 6+1 ниток. В інших регіонах коса гладь наявна у білій вишивці разом зі швами, які є притаманні білій вишивці (зерновий вивід, протяганка, цирка, колення, довбанка, кручений шов та ін). На Поділлі коса лиштва може бути однобічною і двобічною. В однобічній лиштві з виворітнього боку перехід від стібка до стібка здійснюється через одну нитку полотна. В двобічній полотно прошивається з обох боків, тому лице і виворіт виходять майже однаковими. На Полтавщині коса гладь менш поширена та, як і пряма гладь, називається лиштвою. Нею вишивають рушники та сорочки. Вишивання починають з того, що підбирають квадратик з ниток полотна, наприклад, 4х4; 5х5; 6х6 ниток. Якщо нитки основи і утоку різні по товщині, то підбирають таку кількість ниток, щоб отримати квадрат, наприклад, 4х5 ниток. Вишивають справа на ліво: закріплюють робочу нитку петлею або стібками по діагоналі квадратика, голку виводять внизу зліва, а вколюють вверху справа: Вишивати ось такий завершений візерунок починають з вишивання зірочок основної частини. Потім вишивають косу гладь навколо цих зірочок і з'єднання між фігурками. Після цього червоними нитками вишивають зигзагоподібну лінію обвідки, крайні фігурки і чорними нитками виконують контур в елементах візерунку. Для елементів основної частини зображеного на рисунку візерунку необхідно підбирати квадратик розміром 6х6, а для зигзагоподібної лінії обвідки - квадратик роміром 3х3. Вузькі смужки косої гладі обмежують основний узор орнаменту:  Західне Поділля Сорочка жіноча. Фрагмент вишивки. Домоткане полотно, коса гладь, штапівка Джерела: 1. Тетяна Кара-Васильєва "Полтавська народна вишивка". 2. Тетяна Кара-Васильєва "Українська сорочка". 2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки". 3. К.Р. Сусак, Н.А Стефюк "Українське народне вишивання" . 4. Донателла Чиотти "Полный курс вышивки". 5. МК від Калини Хороші фото: https://plus.google.com/photos/112735812509199633598/albums/5351566791582290881?banner=pwa Додаток:  Фрагмент вишивки жіночої сорочки. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід  Узор, виконаний технікою "лиштва". Жіноча сорочка. Домоткане полотно, лиштва, вирізування, курячий брід З книги Т.В. Кари Васильєвої, А.О. Заволокіної "Українська народна вишивка", стор.12 Нижній узір є відшитий у Андрія Єрмакова, дозволю собі дати посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467871823295699&set=a.460696367346578.1073741825.100002186557598&type=3&theater  Київщина. Жіноча сорочка, вишита косою гладдю

embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки

Виконання: Вздовж лінії краю виробу виконують мережку як на рисунку. Щоб зубці були більш випуклі, нижче мережки деколи підрізають і висмикують 1 нитку полотна. Потім згинають полотно вздовж промережаної лінії і скріплюють зубці між собою з допомогою "черв'ячка". Для цього вишивальну нитку закріплюють справа, голку вколюють з вивороту і виколюють на лицьовий бік, відокремлюючи чотири нитки, які утворюють зубець. Далі нитку протягують між зубцями і вколюють голку через чотири нитки для наступного зубця. Для міцності можна нитку протягувати між зубцями двічі (фото 1-4): нитку протягують між зубцями і вколюють з вивороту на лицьовий бік в тому ж самому місці, знов протягують між зубцями і вколюють через чотири нитки для наступного зубця. Зауваження: - мені зручніше скріплювати зубці між собою з виворітного боку; - якщо полотно цупке і накрохмалене, то при скріпленні зубців нитку слід затягувати досить міцно. - зубці скріплюю після виконання рубцювання. Ось так виглядає моє зубцювання: Зубцювання на рукаві і комірі вишитої сорочки Зубцювання по краю серветки Джерела: 1. В.О. Радкевич, Г.М. Пащенко "Технологія вишивки"

Спочатку напишу малесеньку передмову. Навчитись вишивати із книжок, на перший погляд, дуже просто. Але чим більше книжок читаєш, тим важчий процес навчання. Наприклад, один і той же шов можна виконувати різними методами. Та важкість не в тому. А в тому, що в книжках, як виявилось, є механічні помилки. Якщо не в тексті, то в графічних зображеннях техніки виконання. Тільки тепер я почала розуміти, чому дехто каже, що по книжці важко навчитись вишивати :-). На щастя, ці помилки є не частими, і на нашому шляху немає нездоланних перешкод. Якщо я щось намудрувала, то прошу мене виправляти. Отже, гайда вперед! 1. Кручений шов "позад голки" Назви: Кручений шов "позаголковий", кручений шов "позаігловий". Техніки виконання і кольорова гамма: На Гуцульщині цей шов виконують двома техніками. Спочатку однією технікою посередині вишивають центр (це хрестик, або ж кучерявий шов). А вже потім другою технікою (це "позаголковий шов") навколо обводять центральну частину, відраховуючи відповідно нитки полотна. Стібки настеляють круговим способом (по колу) за годинниковою стрілкою або ж проти годинникової стрілки. Вишивають одним кольором (червоним або чорним) чи двома (синій з бордовим або червоний з зеленим). Кружечки розміщують в шаховому порядку (загальний вигляд - скісні двоколірні смужки), або ж прямою лінією, по діагоналі, трикутниками, ромбами тощо, вибудовуючи при цьому найрізноманітніші візерунки. Поширення: Шов характерний для "писаних" сорочок села Вербівець Косівського району Івано-Франківської області, рукави яких густо зашиті від уставки аж до манжета. Також шов побутує в околиці міст Заліщики та Чортків, де у центрі кружельця вишивають півхрестик. Тут його поєднують зі швами "півхрестик", "плетінка", "цирка", "гладь". Від себе додам: хоча шов і носить назву "кручений шов "позад голки", але з фотографій буде видно, що хрестик обшивають не швом "позад голки", а "стебловим швом", і чому він в цьому випадку називається "позад голки" - це для мене загадка.... Хіба що з вивороту виходить шов "позадголку" :-) Виконання: Я намалювала графічний малюнок, на якому показано хід голки (місця, де потрібно вколювати голку і як вона буде проходити на виворотньому боці полотна). Закріплюють робочу нитку з вивороту, а з лицевого боку вишивають косий хрестик. Далі вишивають за годинниковою стрілкою. Голку з робочою ниткою виводять у лівому верхньому ріжку хрестика. Від місця виколу вправо відраховують 2 вертикальні нитки. Вколюють голку (це буде у правому верхньому ріжку хрестика). Повертають знов вліво, набирають на голку пропущені дві нитки і виводять голку на лицевий бік на місці першого виколу (фото 3). ПРИ ЦЬОМУ СЛІДКУЮТЬ, ЩОБ РОБОЧА НИТКА ВЕСЬ ЧАС ЙШЛА З ЛІВОГО БОКУ ВІД ГОЛКИ. Отже, перший стібок шва "позадголкою" вишито. Далі ведуть голку з робочою ниткою вниз і вправо (заокруглюють) через 4 нитки (дві - покритих стібком, дві - непокритих), вколюють голку (це буде у правому нижньому ріжку хрестика), повертають вверх, набирають на голку 2 нитки і виводять голку у нижньому ріжку першого стібка (фото 4). Знову ведуть голку з робочою ниткою по колу і вколюють через 4 нитки (це буде у нижньому лівому ріжку хрестика фото 5). Останній стібок настеляють через чотири нитки, вколюють голку (це буде у лівому верхньому ріжку хрестика), повертають голку вниз, набирають на неї дві непокриті стібком нитки, виводять на лицевий бік у лівому нижньому ріжку хрестика.  На цьому етапі вишито перше коло стібків "позадголки". З лицевого боку (фото 7) утворився основний композиційний елемент "ягідка" або "кружечок", який складається із хрестика косого, обплетеного довкола стібками, що наполовину перетинають один одного. Величину основного елемента можна збільшити за рахунок настилу по колу наступних рядів стібків. Щоб вишити наступне коло стібків "позадголку", виводять голку на лицевий бік на 2 нитки полотна вбік від останнього стібка як показано на фото7. Далі вишивають аналогічно згідно фото 7-16  Лицева і виворітна сторона. У своїй книжці "Мистецтво української вишивки" Олена Кулинич-Стахурська пропонує вишивати проти годинникової стрілки і з трошки іншим кроком між колами. Хочу сказати, що так вишивати легше, оскільки нитка сама лягає зліва від голки і не потрібно її весь час притримувати, як в першому варіанті.  Шов "позад голку" я починала вишивати зверху: 2. Кручений шов "ланцюжком" Техніки виконання і кольорова гамма: Технологія виконання крученого шва "ланцюжком" ідентична технології крученого шва "позад голки". Відмінність полягає у тому, що стібки настеляються технікою "ланцюжок", а хрестик в центрі не виконується. На Гуцульщині цей шов, як і кручений шов "позад голкою" виконують також двома техніками. Спочатку посередині вишивають центр (наприклад, кучерявий шов). А вже потім "ланцюжковим швом" навколо обводять центральну частину, відраховуючи відповідно нитки полотна. Стібки настеляють круговим способом (по колу) за годинниковою стрілкою. Шов дає рельєфні горбочки, які густо вкривають усю площину рукава і розміщені в шаховому порядку в двоколірному вираженні - переважно бордово-синьому або вишнево-зеленому. Поширення: Побутує на Поділлі, поблизу міста Заліщики, та на Гуцульщині, в селі Вербівець, що біля Косова. На сорочках села Вербівець кручений шов поєднували з елементом кучерявого шва, вишиваючи його у центрі. На Поділлі та Покутті його поєднують з іншими швами у сорочках, вишитих біллю. Виконання: На малюнку1 показано хід стібків "ланцюжок". Спочатку вишивають серединку. Робочу нитку закріплюють з виворітного боку на місці початку шва. Виводять голку з робочою ниткою на лицьовий бік. Вколюють голку в те саме місце, спрямовують голку по діагоналі вверх і вліво, виколюють на лицевому боці, щоб вістря голки було добре видно (фото2). Обводять вістря голки робочою ниткою справа на ліво (фото3). Виводять голку з лиця - утворилась петелька із виведеною робочою ниткою між центром петельки та верхньою частиною її обвідки. Потім таким же способом накладають ще два стібки за годинниковою стрілкою (фото4-6). Утворилась серединка. Далі обшивають серединку (фото 7-10). Після настилу останньої петельки голку виколюють за обвідкою верхньої сусідньої петельки, роблять останню петлю і виколюють голку на виворіт (фото11-12). Або ж настил стібків можна продовжити по другому, третьому кругу, залежно від бажаної величини елемента (кружечка). Знову повертають по діагоналі вверх і вліво, починаючи наступне коло: Я настеляла кожне коло стібків через 2 нитки полотна. Можна настеляти кола з кроком в одну нитку полотна, тоді стібки в кружечку будуть щільніше розміщуватись.  Лицева і виворітна сторона.  У "Мистецтво української вишивки" Олена Кулинич-Стахурська пропонує трохи інший хід стібків: Спочатку по середині на двох нитках основи та піткання вишивають кучерявий шов Гуцульщини (фото1). Виколюють голку на 1 нитку нижче кучерявого шва (фото2) і вишивають перший стібок петельного шва (фото3-4). Повертають на 90 градусів і вишивають ще один стібок петельного шва. Вишивають 4 таких стібки навколо кучерявого шва Гуцульщини (фото5-9). Далі довкола "ягідки" вишивають 8 петельних стібків (фото10-15) і виводять голку з ниткою на виворіт (фото16) Ось фотографії з книги "Мистецтво української вишивки" Олена Кулинич-Стахурської : Джерела: 1. К.Р. Сусак, Н.А. Стеф'юк "Українське народне вишивання" 2. Олена Кулинич-Стахурська "Мистецтво української вишивки" І ще трошки фотографій: Сорочка рукав'єнка села Вербівці (Світлини Мавки Лісової https://plus.google.com/photos/115068169732517408090/albums/5784333598274965537): Світлина Галини Гафійчук ( https://www.facebook.com/photo.php?fbid=182145101925093&set=a.170246349781635.40778.100003888128283&type=3&theater ): З книги К.Р. Сусак, Н.А. Стеф'юк "Українське народне вишивання": Посилання на цікаві статті і фотографії: http://gk.kosiv.org/culture/311-vidrodzhuiemo-verbovetski-rukavivky.html З колекції Роксоляни Шимчук: http://www.shymchuk.com.ua/collection/shirt11/ http://www.shymchuk.com.ua/collection/shirt13/ 

Палитра цветов светло-коричневый, умеренный серый, пастельно-бирюзовый, темно-коричневый цвет, серовато-синий

http://www.circulo.com.br/pt/receitas/moda-feminina-adulto/saia-evase

embroidery, вишивка, майстер-клас, техніки вишивання, Традиційна Українська вишивка, традиційні українські шви, кручений шов, шов позад голкою, вишивка Західної України, ручна робота, ручна вишивка, hand made, craft, вишивка, майстер-клас, Традиційна Українська вишивка, традиційний український одяг, традиційні українські шви, embroidery, Ukrainian embroidery, Ukrainian traditional clothing, Ukrainian patterns, Ukrainian Stitching Art, ukrainian folk embroidery, Prekrasa studio, майстерня Прекраса, вышивка бесплатно, схемы вышивки, схеми вишивки, украинская вышивка схемы, українська вишивка схеми, схемы бесплатно, схеми безкоштовно, уроки вишивки, уроки ручної вишивки